2023 р.

/Files/images/tsb-2023/107800321_274926480272617_3458244698280309486_n.jpg

Юрій Слепушенко - читач Центральної бібліотеки Холодногірського району м. Харкова

МОЇ РОКИ

Куди летять роки? Хто знає...

Для кожного там черга є своя.

Нам Ангел роки зберігає,

Показує доріжка де твоя.

Кому відведено і скільки?

Нам відповідь на це Господь даси.

Життя бува - уламки тільки,

І біль від них була у всі часи.

Своє життя самі будуєм,

Хоча, як люди кажуть, Фатум є.

І той, хто нам шляхи торує,

Свої вказівки нам сюди дає.

Живу, як всі. Втрачаю друзів.

Та чорніх стрічок не рахую я.

І вірю, що в зеленім лузі

Мене зігріє Сонце майбуття.

Іще Любов - надійний кормчий,

Що, як маяк, висвітлює життя.

Жіночії ласкаві очі

Чарують і підносять почуття.

Жінок кохаю, як раніше.

Дарую їм віршовані рядки.

І цим свій слід в житті залишу.

Я недарма прожив свої роки! 22.03.2023 р.

2022 рік:

/Files/images/tvorchst_chitachv/285835408_4996663613783020_4430593007431091820_n.jpg

Лілія Собко, харківська поетеса, друг Центральної дитячої бібліотеки (адреса: в. Полтавський Шлях, 118, тел.: 372-50-56)

ПОВЕРТАЙТЕСЬ ЖИВИМИ!

«Виснажені. Втомлені.

Нескорені. Незломлені.

Соколи і Ясені.

Хлопці Наші – КРАСЕНІ!»

* * *

Непомірне не вмістити

Між людських звичайних меж.

Їх ув’язнень – не в’явити:

Хлопці ж Духом – до Небес!

.................................................

Нема ні слів, ні почуттів... –

суцільне оніміння:

як ТАМ ВОНИ?.. Хто уцілів?

Що до умов, тортур, спасіння?...

Найкращі в світі ВОЇНИ

в полоні... обеззброєні...

Як їм скоритись Долі –

коли Душа на Волі,

а тіло закатоване

кайданами приковане!?

Знесилені й ув’язнені... –

Незламні все ж! Не в’язні!

Бо навіть і без зброї

Вони – Бійці-Герої!

Серця-то, може, й в ранах –

Та тільки не в кайданах!

..........................................

«Чутлива справа і делікатна»...

Я розумію: я – адекватна.

Тож не робитиму зайвий галас –

не все вдається нам тут і зараз.

Лише усамітнююсь у куточок...

Зі мною Віра, Надія, Любов... –

Я ними насичую кожен рядочок

СВОЇХ до Бога Святих молитов.

Жінки-сестрички, де б ви не є –

таке ж робіть!

Молитву саме СВОЮ – творіть!

Господь почує! Побачить Небо!

Наблизить Всесвіт бажану мить!

Спитає Воїн: «Та що то є,

що міць і силу нам тут дає?»

І Вітер Вільний, що долетає

до вуха кожного, донесе:

«Тут з Вами поруч ті, хто кохає

Вас з Україною понад усе!

Серця їх б’ються словом молитви:

Весь простір Всесвіту – поле битви!

І в стані ворога кожну мить

Жіноча сила вас боронИть!

Ви разом і є - Незалежна Єдина

Вільна Соборна Свята Україна!"

.....................................................

Вітер цю звістку вторить, як мантру,

над станом очищує скупченість хмарну,

щоб кожен воїн дотик відчув

І життєдайної сили добув.

Тримайтеся, рідні! Не завжди лихо.

Під батьківською стріхою –

Ще буде блаженство, злагода, втіха!

На Небі - Сонце, в Землі - Зерно!

Пахучим хлібом стане воно

на вишитому рушникові,

коли з дороги

в миті святкові

в День ПЕРЕМОГИ -

жінки, дружини, доньки, дівчата

бігтимуть навстріч - вас зустрічати!

Заздравицю будуть співать херувими -

ПОВЕРТАЙТЕСЬ ЖИВИМИ!

ПОВЕРТАЙТЕСЬ ЖИВИМИ!

«До Бога – Молитва.

До Неба – Зов.

Царю Небесний –

Спаси "АЗОВ"!»





Кiлькiсть переглядiв: 1275

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.